Слово, будь ласка, Освоюючи складне вживання дефісів - Los Angeles Times
Не читайте цю колонку. Дійсно. Це не так, як інші статті, які передають знання. Натомість це може викликати у вас відчуття, що ви знаєте менше, ніж раніше, ніж почали читати.
Розумієте, ви вже досить добре працюєте з використанням дефісів. Більшість людей це роблять. Ви бачите це в електронних листах, на дошках оголошень в Інтернеті та скрізь: просто не так багато кричущих помилок переносу. Навіть тверді граматичні сноби, котрі живуть, щоб задирати чужі писання, не знаходять багато корму у вашому використанні дефіса.
Це цікаво, оскільки, якщо ти схожий на більшість людей, ти не витратив багато часу на читання правил переносу. Напевно, вам важко пояснити, чому ви переносите слова так, як це робите. Тим не менш, ти все одно робиш це досить добре. Акуратний фокус.
Введіть стару приказку "Якщо це не зламалося, не виправляйте". Це особливо актуально для дефісів, оскільки з цим розділовим знаком чим більше ви знаєте, тим менше відчуваєте, що знаєте.
Тож решта цієї колонки, яка розглядає основні правила переносу, може зробити вас гіршим переносником, ніж ви були на 15 хвилин раніше. Ось чому ви можете припинити читати зараз.
Досі тут? В ПОРЯДКУ. Не кажіть, що я вас не попереджав.
Правила переносу можна розділити на три категорії: складні модифікатори, префікси та суфікси та іменники та дієслова.
Складені модифікатори - це, як правило, прикметники, що складаються з двох або більше слів, як-от «захоплення заголовка» у «знаменитість, що захоплює заголовки». Подивіться, як два переносні слова працюють разом як прикметник для модифікації іменника „знаменитість”? Це складний модифікатор.
Деякі складні модифікатори вже є у словнику, наприклад, „гарний”. Але завдяки силі дефісів ви можете створити власні складні модифікатори: заспокійливий, нечіткий, із середнім рівнем доходу - можливості практично безмежні.