Поламання швидкого бурякового супу по-черкесськи, салату з ананасів та чаю The National
Це могло б бути зручно заради стислості, але невірно було б позначати Аскера Афаунова російським, каже 25-річний юнак, який працює в дубайській кіностудії редактором постпродукції. «Ми з дуже незрозумілого місця на Північному Кавказі, крихітної маленької ділянки між Грузією та Чечні, [досить близько] до кордону, щоб уникнути, сказавши, що ми росіяни. Але ми не ".
Афаунов та його сім'я - мусульмани, які походять з Кабардино-Балкарської республіки, федерального суб'єкта Росії, де проживає народ адіг або адигеїв, відомий як черкеси. Рідне місто Афаунова - Нальчик, столиця області.
«Ми з батьками завжди маємо з собою сім’ю мого брата, включаючи мою невістку, яка допомагає моїй мамі готувати. У нас є родичі з рідного міста, які приєднуються до нас, коли тільки можемо, і гості. Рамадан для нас справді є час спільності, і чим більше буде за столом іфтар, тим краще », - говорить Афаунов.
Як і більшість мусульман, іфтар починається з фініків та склянки води для Афаунових, а потім, як і більшість росіян та східноєвропейців - будь то з України, Польщі, Білорусі чи Литви - вони часто копаються у знаменитому кислому червонувато-фіолетовому буряку суп, відомий як борщ.
"Моя мама вся з цим супом", - говорить Афаунов. «Загалом варіація супу завжди необхідна, будь то іфтар чи просто вечеря. Але моя мати все своє кохання виливає в борщ. Це її святий Грааль ", - каже він.