Короткий художній переклад
Після неперспективного початку ("Що це за біт ?!"), в останні роки робота Армонії Сомерс зіграла визначальну роль у моєму професійному житті. Порекомендувавши мені її написання кількома вченими друзями (жоден з яких, зрештою не з’ясувалося, не прочитав багато з неї), я взяв копію її першого роману „Оголена жінка” (англійською мовою) від Feminist Press). Ігноруючи згадану початкову реакцію (вторинний імпульс, який мені добре послужив у читанні), я витримав і, певним чином, був винагороджений тим клацанням зв'язку, яке буде знайоме читачам будь-якої форми та розміру. Відтоді мене зачепило.
Приклад - "Людина з тунелю" - за примхою семирічна дівчинка повзе по каналізаційній трубі, мимоволі відправившись на зустріч, яка виявиться розкриттям у будь-який спосіб. Це чудовий вступ до роботи Сомерса, і я сподіваюся, що заохотить більше читачів англійською мовою шукати її.
Дзеркало смерті (Дуже поширена казка)
Примітка перекладача:
У фільмі Мігеля де Унамуно "Дзеркало смерті (дуже поширена казка)" ми зустрічаємо молоду жінку, яка страждає на депресію без будь-яких пояснень, простих чи складних. Лише в останні роки ми прийняли це як визначальну ознаку депресії, і тому ставимося до неї з тяжкістю та повагою, якої вона вимагає. Але в 1911 р. Розуміння автором явища як лише одного з багатьох побічних ефектів просто бути людиною дозволило йому інтуїтивно відчути його вагу, драматизувати його та розповісти нам усе про це в цій історії, яка вперше була опублікована в видання El Imparcial від 27 листопада 1911 р.
Ми всі бачили стару медичну брошуру чи навчальне відео і сміялися з її незнання або навіть задихалися, відверто скандалізовані тим, наскільки мінімізацією минулих пояснень таких серйозних розладів, як депресія (насправді лікар у цій історії пропонує власні помилкові думка з цього приводу). Але в руках такого письменника, як Унамуно, ми можемо знайти ту саму недугу, цього разу без чіткого пояснення чи навіть імені, а натомість багатства співчуття та бажання допомогти нам зрозуміти. І це одне із задоволень оглядатись на себе крізь приціл літератури: доказом того, що будь-який досвід, який суспільство чи наука може продати нам як новий, ми часто вже жили.
Чудеса серед православних віруючих
Примітка перекладача:
Ліда Юсупова є автором трьох поетичних книг - "Ірасалімль" (1995), "Ритуал С-4" (2013) і "Мертвий тато" (2016), а також співавторка з Маргаритою Мекліною з прозової збірки "Любов має чотири руки" ("У любві четире") руки, 2008). Мертвий тато був нагороджений поетичною премією «Різниця» (Razlichie) у 2017 році, вшановуючи її «книги, в яких поезія стає розслідуванням. . Журі особливо відзначило новаторські та безкомпромісні висловлювання у її обговореннях питань насильства ". У 2016 році вона отримала запрошення взяти участь у конференції AATSEEL (Американська асоціація викладачів слов’янських та східноєвропейських мов) - честі, яку щороку пропонують одному поетові. Її роботи публікувались у журналах Air (Vozdukh), Mitya’s Magazine (Mitin Zurnal), St. Petersburg Review, Atlanta Review та інших. Її вірші перекладено англійською, українською, литовською, івритом, чеською та польською мовами. Вона жила в Петрозаводську, Санкт-Петербурзі та Єрусалимі, а зараз проживає в Торонто та на острові біля узбережжя Белізу. Кирило Кобрін сказав про вірші Юсупової: "Їх кут спостереження та опису майже неможливий для російської поезії".
Примітка перекладача:
Ілля Данишевський - російський автор і видавець опозиції. Закінчив Літературний інститут імені Горького та вивчав історію релігій в Російському державному гуманітарному університеті. Він є головним редактором книжкового проекту "Анхедонія" (видавництво AST), присвяченого вивченню інституту насильства в сучасній Росії. Данишевський цікавиться тими, хто описує реальність, незважаючи на офіційний дискурс. У 2014 році він опублікував роман «Ніжність до мертвих» («Нежность к мертвим»), а його книга «Манеліг в ланцюгах» вийшла в 2018 році.
Її звуть Наташа, їй тридцять шість років, і вона не знає, що робити
Примітка перекладача:
Станіслав Львівський (1972 р. Н.) Народився в Москві і працював у галузі реклами, управління культурними подіями та журналістики. Львівський - колишній головний редактор розділу «Література» OPENSPACE.RU/COLTA.RU та лауреат кількох російських літературних премій. Він є автором шести виданих поетичних збірок, однієї збірки новел та одного роману (написаного у співавторстві з Лінор Горалік). Один з його віршів був покладений в основу проекту "Тихі пісні війни" (2015) шести сучасних російських композиторів. Львівський регулярно публікує статті з політичних та соціальних питань, а також з історії культури та сучасної російської поезії в різних періодичних виданнях та академічних журналах. Його поезії перекладено та видано англійською, французькою, китайською, італійською та іншими мовами. В даний час він закінчує кандидатську дисертацію з історії радянської культури в Оксфордському університеті.