Випуск літературного журналу "Offcourse" №41 "Російські мінімалістичні вірші" у перекладі Алекса Сіґале

https://www.albany.edu/offcoursehttp://offcourse.orgISSN 1556-4975

Антологія російських мінімалістичних та мініатюрних віршів;
Частина I, Срібний вік. Переклад Алекса Сігале.

ФЕДОР ТЮТЧЕВ (1803-1873)

Від Мікеланджело

Мовчи, благаю, не наважуйся мене розбудити.
У цьому кримінальному і ганебному столітті
Не жити, не відчувати - завидною долею.
Спи в радості і з більшою радістю будь каменем.

1855 рік

Росію не можна пізнати розумом
Не вимірюється загальною милею:
Її статус унікальний, недобрий -
У Росію можна вірити лише.

28 листопада 1866 р

Даремно - ти їх не зрозумієш -
Чим ліберальніший, тим нижчий і жорстокіший.
Цивілізація для них - це фетиш,
Але недоступним для них є його ідеал.

Хоча ви можете вклонитися перед цим, громадяни,
Ви ніколи не здобудете визнання Європи:
В його очах ви завжди будете не слугами
Просвітництва, але раби без прав.

Травень 1867 р

Тема від Гейне

Якщо смерть - ніч, якщо життя день -
Ох, як вичерпує мене строкатий день!
І тіні ростуть наді мною щільними,
Моя голова низько схиляється до сну ....

Зроблений безсилим, я здаюся йому.
Але через німі темні флеш-фантазії -
Десь там, вгорі, виблискує ясний день
І невидимий хор стукає про кохання ...

1869 рік

Він забрав у мене все, кату Боже.
Здоров’я, сили волі, повітря і сну.
Лише одне він залишив мене, і це
Це ти, щоб я могла продовжувати його хвалити.

Лютий 1873 р

Посилання на російські оригінали.

ІВАН ТУРГЕНЄВ (1818-1883)

Від усієї душі я прийняв нові почуття
І стала дитиною, невинною душі;
Я спалив все, що раніше поклонявся,
Похвалив усе, що я до цього часу засуджував.

Я довго стояв, не рухаючись
І читати найдивніші вірші
І вважав їх дикими і примітивними,
Ті рядки, які склав Афанасій Фет.
Я читаю …. Що це було, я не згадую,
Якась загадкова нісенітниця;
Книга прослизнула мені в руки,
І я з того часу його не чіпав.

Чаша

Мене зворушує сміх ... і я дивуюсь самому собі.
Мої страждання справжні, мені справді важко жити, мої почуття скорботні та похмурі. Тим часом я докладаю всіх зусиль, щоб наділити їх лаком та красою, шукаю метафори та порівняння; Я роблю свою промову ввічливою, обробляючи співзвучність слів і кільце звуків.
Я як майстер-майстер, головний ювелір майстерні, сумлінно вирізаючи та живо прикрашаючи чашу, в якій я сам приношу отруту до губ.

Січень 1878 року

З ким сперечатися ...

Поспоріть з людиною, мудрішою за вас: він переможе вас ... але з вашої поразки ви зможете отримати для себе користь.
Спіріться з рівною вам людиною: хто б не став переможцем, ви, принаймні, відчуєте задоволення від хорошого поєдинку.
Полемізуйте з людиною нижчого розуму ... сперечайтеся не заради бажання перемоги; навіть у такому випадку ви могли б йому стати в нагоді.
Сперечатися навіть з дурнем; ви не отримаєте ні вигоди, ні слави; але чому б раз у раз не розважати.
Тільки не сперечайтеся з Володимиром Стасовим!

АФАНАСІЯ ФЕТ (1820-1892)

Офелія співала, загинувши,
І вона співала, заплітаючи вінок;
З квітами, вінками та віршами
Вона опустилася до русла.

Настільки в сумних піснях, що спокусливо,
Наводить мою душу на темні глибини.
Так багато почуттів та пісень,
Слізниці та бажання мені дано.

1846 рік

Поділіться зі мною своїми мріями про життя,
Зверніться безпосередньо до моєї душі;
Що неможливо висловити лише словами -
Віяй мені в душу у вигляді звуку.

1847 рік

Весна у дворі

Як дихає скриня, свіжа, об’ємна -
Слова не здатні виразити річ!
Як у ярах опівдні гучно
У каскадні струмочки молочної піни!

Ефір пульсує і тане з піснею.
На засадженому полі жито збирає зелене -

---