Що за вареник Спроба визначити світ тістових кульок - Chicago Tribune
Пельмені - це чудові речі, народжені з ощадливості та кулінарної винахідливості, які легко можна з’їсти за кілька укусів. Це приблизно настільки остаточне визначення, наскільки я можу обґрунтовано дати. Спробуйте розробити будь-яке суворіше визначення - таке, яке ідеально охоплює неймовірне різноманіття продуктів, що підпадають під цю категорію, - і ви зазнаєте невдачі.
Я щиро вірю, що цього неможливо зробити.
Ми називаємо шаленою кількістю різних видів їжі пельмені. Небагато страв можна приготувати з усього, починаючи з рису, борошна, картоплі чи кукурудзи - серед іншого - і можна варити, готувати на пару, смажити на сковороді або смажити у фритюрі. Їхня основна структура також різко відрізняється: деякі мають начинку, обмотану тістом, як китайський цзяоцзи, тоді як інші - не що інше, як основне тісто, кип’ячене в рідині, як пельмені, знайдені в південній класиці, курячі та вареники. Як ці два типи можна назвати одним і тим же?
Деякі люди навмисно відкидають основні, незаповнені пельмені, помазуючи версію, загорнуту в тісто, як справжню пельмені. Це, безумовно, працює з тим, що ми думаємо про більшість азіатських пельменів, таких як китайські вонтони, японський гьоза та корейський манду. Насправді, більшість кухонь на землі мають різні варіації страви, виготовленої із начинки, загорнутої в тісто, що пояснює поширеність фотогалерей в Інтернеті, що демонструють широкий світ пельменів.
Я тут, щоб розчавити всю цю загальну доброзичливість. У цього визначення є кілька основних, безвідповідальних недоліків. По-перше, це відкрите визначення залишає місце для страв, які ніколи раніше не називали варениками, таких як емпанади, самоси, ручні пироги та кальцони. Той факт, що в даний час Вікіпедія класифікує тамале як вид пельменів, слід розглядати як незначний злочин.
Основна причина, через яку я настільки не люблю це визначення, полягає в тому, що воно виключає точні види страв, які спочатку було призначено словом пельмені. Барбара Галлані в "Пельмені: Глобальна історія" пише: "Англійське слово" пельмені "простежується у ХVІ-ХVІІ столітті, коли застарілий іменник" дамп ", який, ймовірно, означав" грудка ", був дано зменшувальний суфікс ".
Ці грудочки стосувались тіста або кляру, скинутих у рідину, як традиційні англійські пельмені, виготовлені з борошна, води та, як правило, жиру. Хоча точні інгредієнти змінюються залежно від кухні, цей скромний стиль вареників відомий у Німеччині як knodel і був адаптований ашкеназькими євреями для виготовлення кнайдлах (або кульок мацо). Сформуйте просте тісто з пасом, і ви отримаєте шпатель. Насправді, етимолог, мабуть, почувався б набагато впевненіше, виключаючи страви, в яких начинка загорнута в тісто, з пельменів.
Мало місця знаходяться на передовій цього пельменного розділу, як Італія, де ви можете замовити ньоккі (маленькі самородки тіста, що гасяться в рідині) та пельмені (начинка, загорнута в тісто), і все ж запекла дискусія щодо того, чи слід класифікувати один із них, або той, і інший як вареник.
Дженн Луїс, виконавчий шеф-кухар таверни Лінкольн і Саншайн в Портленді, штат Орегон, написала кулінарну книгу італійських пельменів під назвою "Макарони вручну". Книга 2015 року наповнена ньоккі, гнуді та спацлі (італійська версія шпацле), але жодного равіолі немає. Вимушений запропонувати визначення пельменів у вступі, Луї зупинився на такому рядку: "Ретельно вироблені ручки з тіста, які варять, гасять, запікають або обсмажують".